Мій сайт

2

Моя сторінка на WIKI.ITEACH

1

Пошукова система

Корисні посилання

1

2

3

Вірші про пори року та місяці

ЯКА ПОРА?

Все у зелені довкола:
Пасовище, і поле.
Мчать струмочки до ріки,
Ліплять гнізда ластівки.
І в сороки новина,
Сповіщає всіх вона:
Наближається
ВЕСНА!

ЯКА ПОРА?

В небі ластівка летить,
З вітром листя шелестить,
Воду п’є лелека.
Сонце палить.
Спека.
Дозріває жито.
Яка пора?
ЛІТО.

ЯКА ПОРА?

В зеленім лісі побував
Якийсь художник – і поволі
Дерева перефарбував
У золотисто-жовтий колір.
– Ти хто такий? – я здивувавсь‚ –
Чому тебе не бачив досі?
– То придивися‚ – хтось озвавсь‚ –
І ти тоді побачиш
ОСІНЬ.

ТО ІШЛА ВЕСНА

Щось на землю гуп та гуп –
Падає із даху.
Підійнявсь у Гриця чуб,
Весь тремтить від страху.
Хлопчик страх свій переміг,
Визирнув з вікна:
З даху падав мокрий сніг –
То ішла весна.

МІСЯЦІ

СІЧЕНЬ

– Я народивсь на Рік Новий,
Люблю мороз і сніг,
І тчу я килим зимовий –
Дарунок мій для всіх.

Я холод не послаблюю,
З хурделицями мчу,
Морозом, наче шаблею,
Січу! Січу! Січу!

ЛЮТИЙ

Із братом Січнем схожі ми,
Хоча і не близнята.
Без нас не буде і зими,
Як нас без мами й тата.

Зима відходить. Їй сліди
Я замітаю вчасно!
Лечу – туди, біжу – сюди,
Тому й лютую часто.

БЕРЕЗЕНЬ

Що вище сонце – довші дні.
Зима ховається в барлогу,
А я сестрі своїй весні
Встеляю травами дорогу.

Ще не прокинусь ліс від сну,
Ще ручаї стежки вивчають,
А вже берізоньки весну
Пташиним співом зустрічають.

КВІТЕНЬ

Я змалечку квіти люблю, як життя.
Їх знаю напам''ять, на дотик.
Вирощую, пещу, як мама дитя,
І дня не сиджу без роботи.

У домі без квітів, як без немовля.
Батьки в ньому, наче сирітки...
Я хочу, щоб наша планета Земля
Була дуже схожа на квітку.

ТРАВЕНЬ

– Я у весни – останній місяць.
Її я славлю, як поет.
І, мов художник-живописець,
Малюю травами портрет.

Ще й покриваю ніжним цвітом
Закучерявлені сади,
Щоб працьовиті бджілки дітям
Збирали сонячні меди.

ЧЕРВЕНЬ

– Я відкриваю двері в літо,
Де теплим сонечком зігріто
Повітря, небо, землю, води,
Де все росте і плодородить.

Й мені дістанеться роботи:
Лише встигай бур’ян полоти
І проганяти без перерви
З плодів жуків, пташок і черви.

ЛИПЕНЬ

Від спеки можна закипіти.
Я ж в холодочку не лежу.
Що брат не встигне доробити,
Те я йому допоможу.

Цвітуть довкола густо липи
І бджоли мед несуть в село...
Узимку чаю з цвітом випий –
Простуди – наче й не було!

СЕРПЕНЬ

Я – завершальний місяць літа.
Мені в цей час – не заважай.
Не можу й хвильки відпочити –
Спішу зібрати урожай.

Колись жита серпом косили,
Від того й Серпнем звуть мене.
Тепер комбайни мчать стосилі,
Їх дядько Серп не дожене.

ВЕРЕСЕНЬ

Про осінь кажуть: золота.
А я додав би: ще й багата.
Йдучи по селах і містах,
Вона несе з собою свято.

І я за щедрий урожай,
Який зібрати нам вдалося,
Вручу їй теплий коровай
І верес, вплетений в колосся.

ЖОВТЕНЬ

Не встигла осінь відпочити,
Пройтись лісами і садами,
Все листя їй позолотити,
Намилуватися плодами,
А вже земля про літо мріє
І я спішу її зорати,
Щоб золотим зерном засіять
Поля на урожай багаті.

ЛИСТОПАД

Пожовкло листя і трава –
І я вступив в свої права.
З дитинства до роботи звик:
Я садівник, орач, двірник.
Шаную дуже чистоту –
Зриваю листя і мету
З своїми друзями-вітрами
Бо вже зима не за горами.

ГРУДЕНЬ

Зима. І як тут не радіти –
Її давно чекають діти.
І я спішу з морозом, снігом,
Переробляю воду в кригу.
Під снігом спить промерзле груддя,
Воно збирає силу в груддях.
У кожній грудочці вважай
Живе майбутній урожай.

***
Січень січе, Лютий лютує,
Березень плаче, Квітень квітує,
Травень під ноги стелить травицю,
Червень складає сіно в копиці.
Липень медовий бджілок чарує,
Серпень чудовий булки даруює,
Вересень трусить груші в садочку,
Жовтень гаптує клену сорочку,
Йде листопад - застеля килими,
Грудень приходить - початок зими...

Приказки про пори року: осінь, зима, весна, літо

 Весна:

Весна багата на квіти, а хліба в осені позичає.
Березень сухий, а мокрий май – буде каша й коровай.
Сухий березень, теплий квітень, мокрий май – буде хлібу урожай.
Травень холодний – не будеш голодний.
У траві дощі – в коморі хліб.
Як випадуть у травні три дощі, то вродить хліба на три роки.
Весна багата водою.
Весною все ожива, танцює й співа.
Літом і баба сердита на піч.

Літо
Літо – збериха, а зима – підбериха.
Літо збирає, а зима підбирає.
Що літом припасеш, те зимою проживеш.
Косять порою (літом), а живуть зимою.
Літом придбати (літом), а жують зимою.
Літом придбати, зимою лежати.
Хто літом працює до поту, зимою поїсть в охоту.
Що літом родить, те зимою не шкодить.
Літом ногою копнеш, а зимою рукою візьмеш.
Улітку ногою коп, а зимою рукою – хоп.
Літом і качка – прачка.
Стоїть пшениця, серпа просить, а її кров”ю поливають.
Літом овес у трьох кожухах, а вітру боїться.
Хоч мороз і припікає, зате комарів немає.


Осінь
Осінь сумна, а весело жить.
Осінь каже: берися, а то як зима, хоч і схочеш взяти, то не візьмеш.
Осінь щедра на все.
В осени й курчата курми будуть.


Зима

Зимня пора усе підбира.
Зима без снігу – літо без хліба.
Багато снігу – багато хліба.
Снігу багато – год багатий.
Тріщи не тріщи – минуло Водохреща.
Зимою поле чисте, та хліб не родить.
Прийде зима, нажене ума.
Зимою деньок, як комарів носок.
Зимою сонце крізь плач сміється.

Доведений вплив пори року на психологічні розлади

Канадські учені виявили зміни активності метаболізму нейромедіатора серотоніна залежно від пори року, що може бути причиною сезонних коливань настрою і сезонних афектних розладів. 

Серотонін — це нейромедіатор, який передає сигнали між нервовими клітинами (нейронами) в системах мозку, відповідальних за формування настрою, харчової і статевої поведінки, енергообміну і сну. Його роль в сезонних змінах настрою підозрювалася вже давно. Дослідження, проведене в Університеті Торонто, продемонструвало можливий механізм цього взаємозв’язку.

Як і будь-який нейромедіатор, серотонін виділяється в синаптичну щілину нейроном, що передає сигнал, і діє на рецептори нейрона, що приймає сигнал. Одним з ключових регуляторів вмісту серотоніна в синаптичній щілині є білок-переносник, що захоплює його надлишки назад в передавальний нейрон. Відповідно, чим вище активність переносника, тим менше дія серотоніна. За рахунок блокади цього білка діють більшість сучасних антидепресантів.

Канадські дослідники вивчили активність переносника серотоніна у 88 здорових добровольців (середній вік 33 роки) в різні пори року з використанням позитронно-емісійної томографії. Виявилось, що ця активність була значно вища у людей, обстежених взимку і восени, в умовах короткого світлового дня. Більш того, при зіставленні результатів дослідження з метеорологічними даними з’ясувалося, що активність переносника серотоніна була максимальною в дні з мінімальною кількістю сонячних годин.

Раніше австрійські дослідники показали залежність від рівня освітленості активності переносника серотоніна в тромбоцитах людини, де теж присутні серотонінові рецептори. Канадське дослідження стало першим, що підтвердило таку залежність в нейронах головного мозку, що безпосередньо беруть участь у формуванні настрою.

Отримані дані переконливо пояснюють часту появу в осінньо-зімовий період симптомів, пов’язаних з нестачею серотоніна: підвищеної стомлюваності, сонливості і переїдання.