понедельник, 24 марта 2014 г.

Пори року

Давайте заглибимся всередину і подумаємо чи було колись у нас відчуття справжньої поваги і прихильності до людини? Але питання поставимо по-іншому, чому вона зникає? Можливо Ви зможете зі мною дійти до якогось мінімального пояснення. Чому все крутиться зі швидкістю світла і ті люди, які б найбільше мали нас любити і поважати плюють на нас зверху?
Вільний час проходить в роздумах і різноманітні відповіді і думки не дають спокою. Скажуть повагу потрібно заслужити доведеними справами, правильними словами і тисячами інших факторів, які здавалось б вчили нас батьки і вчителі. А чому вона зникає, залишаючи гіркий відбиток минулого ставлення і моментів, ніхто і не розкаже..
Якось все настільки задавлене в невидиме, замкнуте коло, що здавалось б не вибратись. Але самі подумайте, прихильність розчиняється в період спілкування.

Спілкування - пори року. 
Знайомство-весна.
Ви захоплюєтесь людиною, її новими для Вас звичками і забаганками, Вам цікаво слухати її і звісно про неї. Так званий період розцвітання, настрою і душевної теплоти. Вчинки її оригінальні, сміх - дзвінкий, повітря - свіже. 
Спілкування-літо.
У всіх стала асоціація літа з жарою і важким повітрям. В дитинстві мами тримали нас в тіньку аби ми не підсмажились. Так і тут, Ви проводите надто багато часу разом. Маски спадають, вони вже не потрібні, все і так розпрекрасно. Людина ж підносить себе на оманливу висоту, з якої її і так ніхто не скине і нікуди від неї не втече. Але все ж таки це літо і атмосфера починає ставати жаркою. Важке повітря стискає груди і обпікає, а мами поруч немає аби відтягти її в цю омріяну тінь. І вона горить під цим палючим сонцем..
Застій - осінь.
Звісно час не стоїть на місці, міняється пора, міняєтесь ви самі і ваша людинка. Ви вже достатньо знайомі і ця ємність крові без своєї театральної маски, вже відкривається Вам в новому світлі. Ці гарні вчинки, які до того Вам подобались не такі прікольні, цей сміх не такий дзвінкий, а людина покривається тим шаром гівна якого Ви не помітили спочатку.  Настає період скептицизму. 
Самотність - зима.
 Холод і пустка. Ви тікаєте по обидва боки, бо вас не відтягнули в тінь. Ви самотньо лікуєте свої опіки, кожний з втішною і перекрученою для себе впевненістю, що ви обоє праві і найкращі. Повагом чекаєте наступної весни, з якою все повториться, але вже з іншим людьми, поки зачароване коло не розірве підходяща душа.

Ось якось так наглядним прикладом пір року можна сказати, що в період літа людина починає втрачати повагу і прихильність, своїми дурними вчинками або обманутою думкою, що вона являється "пупом земельного покриву". 
Рідко коли получається відродити це животіюче дитя як спілкування. Тому якщо Вам вдалось, не задумуйтесь, знайте що це Ваше.

Комментариев нет:

Отправить комментарий