Приказки про пори року: осінь, зима, весна, літо

 Весна:

Весна багата на квіти, а хліба в осені позичає.
Березень сухий, а мокрий май – буде каша й коровай.
Сухий березень, теплий квітень, мокрий май – буде хлібу урожай.
Травень холодний – не будеш голодний.
У траві дощі – в коморі хліб.
Як випадуть у травні три дощі, то вродить хліба на три роки.
Весна багата водою.
Весною все ожива, танцює й співа.
Літом і баба сердита на піч.

Літо
Літо – збериха, а зима – підбериха.
Літо збирає, а зима підбирає.
Що літом припасеш, те зимою проживеш.
Косять порою (літом), а живуть зимою.
Літом придбати (літом), а жують зимою.
Літом придбати, зимою лежати.
Хто літом працює до поту, зимою поїсть в охоту.
Що літом родить, те зимою не шкодить.
Літом ногою копнеш, а зимою рукою візьмеш.
Улітку ногою коп, а зимою рукою – хоп.
Літом і качка – прачка.
Стоїть пшениця, серпа просить, а її кров”ю поливають.
Літом овес у трьох кожухах, а вітру боїться.
Хоч мороз і припікає, зате комарів немає.


Осінь
Осінь сумна, а весело жить.
Осінь каже: берися, а то як зима, хоч і схочеш взяти, то не візьмеш.
Осінь щедра на все.
В осени й курчата курми будуть.


Зима

Зимня пора усе підбира.
Зима без снігу – літо без хліба.
Багато снігу – багато хліба.
Снігу багато – год багатий.
Тріщи не тріщи – минуло Водохреща.
Зимою поле чисте, та хліб не родить.
Прийде зима, нажене ума.
Зимою деньок, як комарів носок.
Зимою сонце крізь плач сміється.